Назва:	Мина Мазайло
Програма:
Дата:	2026-07-11 18:00
Місто:	Київ
Зал:	Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки
Квитки:	КУПИТИ КВИТКИ
Поділитися:
Прес-реліз: <p>за п'єсою Миколи Куліша</p> <p>Сатирична комедія</p> <p>14+</p> <p>Тривалість: 1 год. 40 хв.</p> <p>Прем’єра: 27 грудня 2024 року</p> <p> </p> <p>Режисер – Віталій ГАВУРА</p> <p>Художниця – Олена ДРОБНА</p> <p>Автор музики – Ілля МІРОШНИК</p> <p>Звукорежисер – Владислав ТЕНЕНБАУМ</p> <p>Художник з освітлення – Олександр ГОЛОВАТЕНКО</p> <p>Помічниця режисера – Єлизавета ПОСПОЛІТАК</p> <p> </p> <p>Дійові особи та виконавці:</p> <p>Мина Мазайло – В'ячеслав НІКОЛЕНКО</p> <p>Лина (Килина) Мазайло – Олена НЕЩЕРЕТ</p> <p>Рина (Мокрина) Мазайло – Дарина СТЕПАНКОВА, Софія ГУЩИК</p> <p>Мокій Мазайло – Михайло ГНATIB</p> <p>Уля Мазайло – Мирослава ЛІТВИНСЬКА</p> <p>Мотрона Розторгуєва (Тьотя Мотя) – Наталія КУДРЯВЦЕВА</p> <p>Баронова-Козино – Людмила КУРМЕЛЬ</p> <p>Тертика, Губа – Михайло МЕГЕДЬ, Іван ГОЛОВКО</p> <p>Пращур – Віктор АЛДОШИН</p> <p> </p> <p>Вперше на сцені Театру імені Лесі Українки – найвідоміша комедія Миколи Куліша!</p> <p>Сімейна сварка на політичному ґрунті – запеклі сутички й справжні баталії, взаємні образи й безкомпромісні заяви, підступні інтриги, плітки, коаліції... Ну кому з нас не доводилося вгамовувати вперту тітоньку, що аж верещить, вигукуючи пропагандистські гасла? Хто не мав застільних суперечок із дядьком-ретроградом, що безнадійно застряг у минулому? В українській сім’ї буває всякого, але щоб погрожувати вбивством рідному сину! Щоб зректися власних предків!..</p> <p> </p> <p>Родинно-побутову історію майстер ґротеску Микола Куліш підняв до рівня загальнонаціонального, ніби передчував, як за сто років, на новому оберті історичної спіралі, вкотре постануть питання: з ким ми, куди нам, і головне ‒ хто ми, власне, є?</p> <p>– Куліш знав, що бʼє у найболючіше місце українців ‒ травму меншовартості. Українське суспільство століттями існує в трагічному конфлікті між прагненням до самостійності та спокусою слухняно терпіти колонізаторів. Такі спраглі до незалежності у 1991 році, ми так і не наважились спалити старі культурні мости й народитися новими. Українцям до останнього здавалось, що все якось станеться саме собою, що національна і культурна самосвідомість прийдуть і так, закріпившись на сипкому ґрунті застарілих цінностей та соціалістичних звичок. Чи прокинулись ми як суспільство у 2014-му та 2022 роках? – режисер вистави Віталій Гавура.</p>

Мина Мазайло

2026-07-11 18:00
Київ
Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки

КУПИТИ КВИТКИ

Поділитися:

Прес-реліз:
за п'єсою Миколи Куліша Сатирична комедія 14+ Тривалість: 1 год. 40 хв. Прем’єра: 27 грудня 2024 року   Режисер – Віталій ГАВУРА Художниця – Олена ДРОБНА Автор музики – Ілля МІРОШНИК Звукорежисер – Владислав ТЕНЕНБАУМ Художник з освітлення – Олександр ГОЛОВАТЕНКО Помічниця режисера – Єлизавета ПОСПОЛІТАК   Дійові особи та виконавці: Мина Мазайло – В'ячеслав НІКОЛЕНКО Лина (Килина) Мазайло – Олена НЕЩЕРЕТ Рина (Мокрина) Мазайло – Дарина СТЕПАНКОВА, Софія ГУЩИК Мокій Мазайло – Михайло ГНATIB Уля Мазайло – Мирослава ЛІТВИНСЬКА Мотрона Розторгуєва (Тьотя Мотя) – Наталія КУДРЯВЦЕВА Баронова-Козино – Людмила КУРМЕЛЬ Тертика, Губа – Михайло МЕГЕДЬ, Іван ГОЛОВКО Пращур – Віктор АЛДОШИН   Вперше на сцені Театру імені Лесі Українки – найвідоміша комедія Миколи Куліша! Сімейна сварка на політичному ґрунті – запеклі сутички й справжні баталії, взаємні образи й безкомпромісні заяви, підступні інтриги, плітки, коаліції... Ну кому з нас не доводилося вгамовувати вперту тітоньку, що аж верещить, вигукуючи пропагандистські гасла? Хто не мав застільних суперечок із дядьком-ретроградом, що безнадійно застряг у минулому? В українській сім’ї буває всякого, але щоб погрожувати вбивством рідному сину! Щоб зректися власних предків!..   Родинно-побутову історію майстер ґротеску Микола Куліш підняв до рівня загальнонаціонального, ніби передчував, як за сто років, на новому оберті історичної спіралі, вкотре постануть питання: з ким ми, куди нам, і головне ‒ хто ми, власне, є? – Куліш знав, що бʼє у найболючіше місце українців ‒ травму меншовартості. Українське суспільство століттями існує в трагічному конфлікті між прагненням до самостійності та спокусою слухняно терпіти колонізаторів. Такі спраглі до незалежності у 1991 році, ми так і не наважились спалити старі культурні мости й народитися новими. Українцям до останнього здавалось, що все якось станеться саме собою, що національна і культурна самосвідомість прийдуть і так, закріпившись на сипкому ґрунті застарілих цінностей та соціалістичних звичок. Чи прокинулись ми як суспільство у 2014-му та 2022 роках? – режисер вистави Віталій Гавура.