Назва:	Пекельні матусі
Програма:
Дата:	2026-06-30 18:00
Місто:	Київ
Зал:	Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки
Квитки:	КУПИТИ КВИТКИ
Поділитися:
Прес-реліз: <p>За твором Девіда Крістнера</p> <p>Ця вистава вшановує пам’ять Крістофера Н. Крістнера (1969–2019), який присвятив своє життя служінню іншим</p> <p> </p> <p>Вікове обмеження: 18 +</p> <p>Жанр: комедія</p> <p>Тривалість: 2 год. 30 хв.</p> <p>Прем'єра: 25.12.2025 о 18:00</p> <p> </p> <p>Постановча група:</p> <p>Режисерка-постановниця та музичне оформлення – Ольга Гаврилюк</p> <p>Художник-постановник – Андрій Александрович</p> <p>Художниця з костюмів – Анна Духовична</p> <p>Хореографка – Ольга Семьошкіна</p> <p>Звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум</p> <p>Художник з освітлення – Ігор Головачов</p> <p>Помічники режисера – Ольга Власова, Артем Дібров</p> <p>Суфлерка – Лілія Пась</p> <p>Переклад Олени Славінської</p> <p> </p> <p> </p> <p>Дійові особи та виконавці:</p> <p> </p> <p>Еббі Адамс – Ольга Гришина, Наталя Доля</p> <p>Ден Кейсі – Дмитро Савченко, Петро Сова</p> <p>Сара Кейсі – Надія Кондратовська, Олена Стефанська</p> <p>Клодія Адамс – Наталія Кудря, Ніна Ніжерадзе</p> <p>Пітер Мейсон – Сергій Детюк, Олег Савкін</p> <p>Расс Ніарі – Олег Замятін, Віктор Сарайкін</p> <p>Стен Вокер – Юрій Гребельник, Анатолій Ященко</p> <p> </p> <p>Чи готові ми приймати батьків такими, якими вони є?</p> <p>Чи можна зберегти баланс між любов’ю і свободою?</p> <p>У центрі сюжету — подружня пара Еббі та Ден, яка після від’їзду дітей нарешті залишилася сама у своєму домі. Але їхній спокій руйнується, коли до них переїжджають «матусі» — вдови, що шукають підтримки у своїх дітей.</p> <p>Здавалося б, добрий намір перетворюється на низку кумедних і навіть абсурдних ситуацій, де кімнати дітей стають полем битви, спільна ванна — джерелом нескінченних суперечок, а ревнощі, давні образи і нові кавалери лише додають «перцю» у життя героїв.</p> <p>Та за сміхом і комічними сценами приховується глибока правда: страх старіння, самотності, прагнення залишатися потрібними. Кожна героїня намагається відвоювати своє місце у родині, а глядач — упізнати в них частинку себе.</p> <p> </p> <p>Ольга Гаврилюк: Треба святкувати це життя, поки ми живі! Насолоджуватися, гратися, бешкетувати, пити його наповну — незважаючи ні на вік, ні на стать. Це — останній сердечний урок: живіть життя наповну, кохайте без умов і не забувайте, що всі ми — діти, які прагнуть любові й тепла.</p>

Пекельні матусі

2026-06-30 18:00
Київ
Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки

КУПИТИ КВИТКИ

Поділитися:

Прес-реліз:
За твором Девіда Крістнера Ця вистава вшановує пам’ять Крістофера Н. Крістнера (1969–2019), який присвятив своє життя служінню іншим   Вікове обмеження: 18 + Жанр: комедія Тривалість: 2 год. 30 хв. Прем'єра: 25.12.2025 о 18:00   Постановча група: Режисерка-постановниця та музичне оформлення – Ольга Гаврилюк Художник-постановник – Андрій Александрович Художниця з костюмів – Анна Духовична Хореографка – Ольга Семьошкіна Звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум Художник з освітлення – Ігор Головачов Помічники режисера – Ольга Власова, Артем Дібров Суфлерка – Лілія Пась Переклад Олени Славінської     Дійові особи та виконавці:   Еббі Адамс – Ольга Гришина, Наталя Доля Ден Кейсі – Дмитро Савченко, Петро Сова Сара Кейсі – Надія Кондратовська, Олена Стефанська Клодія Адамс – Наталія Кудря, Ніна Ніжерадзе Пітер Мейсон – Сергій Детюк, Олег Савкін Расс Ніарі – Олег Замятін, Віктор Сарайкін Стен Вокер – Юрій Гребельник, Анатолій Ященко   Чи готові ми приймати батьків такими, якими вони є? Чи можна зберегти баланс між любов’ю і свободою? У центрі сюжету — подружня пара Еббі та Ден, яка після від’їзду дітей нарешті залишилася сама у своєму домі. Але їхній спокій руйнується, коли до них переїжджають «матусі» — вдови, що шукають підтримки у своїх дітей. Здавалося б, добрий намір перетворюється на низку кумедних і навіть абсурдних ситуацій, де кімнати дітей стають полем битви, спільна ванна — джерелом нескінченних суперечок, а ревнощі, давні образи і нові кавалери лише додають «перцю» у життя героїв. Та за сміхом і комічними сценами приховується глибока правда: страх старіння, самотності, прагнення залишатися потрібними. Кожна героїня намагається відвоювати своє місце у родині, а глядач — упізнати в них частинку себе.   Ольга Гаврилюк: Треба святкувати це життя, поки ми живі! Насолоджуватися, гратися, бешкетувати, пити його наповну — незважаючи ні на вік, ні на стать. Це — останній сердечний урок: живіть життя наповну, кохайте без умов і не забувайте, що всі ми — діти, які прагнуть любові й тепла.