 реклама 
|
|
||||||||||||||||
реклама
Прес-реліз:
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">«Дон Жуан» В. А. Моцарта – це не лише історія одного авантюриста, а дзеркало суспільства. Суспільства, яке багато говорить, але мало діє. Яке готове засуджувати зло, проте нерідко толерує його, прикриваючись ваганнями, сумнівами та нескінченними міркуваннями про те, хто і наскільки постраждав.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">З перших акордів потужної увертюри музика захоплює й тримає у напрузі до останньої ноти. Моцарт створив дивовижно живу галерею персонажів, кожен з яких дихає правдою і яскравим характером. На сцені постають романтичний і турботливий Дон Оттавіо, ніжна й шляхетна Донна Анна, пристрасна та темпераментна Донна Ельвіра, щирі та безпосередні Церліна й Мазетто, а також невтомний, дотепний, сповнений життєвої енергії Дон Жуан зі своїм кмітливим слугою Лепорелло. </span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">У цій історії Дон Жуан постає не стільки субʼєктом, скільки об’єктом: через нього ми бачимо страх людей взяти на себе остаточну відповідальність, здійснити вирок, зламати коло бездіяльності. Він <span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif'; font-size: 18.6667px; text-indent: 47.2667px;">–</span> продукт колективної слабкості, уособлення спільної відмови діяти там, де це необхідно. Це опера, яка одночасно зачаровує, розважає, ставить незручні питання й не залишає байдужими.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">«Дон Жуан» В. А. Моцарта – це не лише історія одного авантюриста, а дзеркало суспільства. Суспільства, яке багато говорить, але мало діє. Яке готове засуджувати зло, проте нерідко толерує його, прикриваючись ваганнями, сумнівами та нескінченними міркуваннями про те, хто і наскільки постраждав.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">З перших акордів потужної увертюри музика захоплює й тримає у напрузі до останньої ноти. Моцарт створив дивовижно живу галерею персонажів, кожен з яких дихає правдою і яскравим характером. На сцені постають романтичний і турботливий Дон Оттавіо, ніжна й шляхетна Донна Анна, пристрасна та темпераментна Донна Ельвіра, щирі та безпосередні Церліна й Мазетто, а також невтомний, дотепний, сповнений життєвої енергії Дон Жуан зі своїм кмітливим слугою Лепорелло. </span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 150%; font-family: 'Times New Roman','serif'; color: #080809; background: #F0F0F0;">У цій історії Дон Жуан постає не стільки субʼєктом, скільки об’єктом: через нього ми бачимо страх людей взяти на себе остаточну відповідальність, здійснити вирок, зламати коло бездіяльності. Він <span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif'; font-size: 18.6667px; text-indent: 47.2667px;">–</span> продукт колективної слабкості, уособлення спільної відмови діяти там, де це необхідно. Це опера, яка одночасно зачаровує, розважає, ставить незручні питання й не залишає байдужими.</span></p>