Назва:	Ой не ходи, Грицю...
Програма:
Дата:	2026-06-09 19:00
Місто:	Київ
Зал:	Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки
Квитки:	КУПИТИ КВИТКИ
Поділитися:
Прес-реліз: <p>За пʼєсою Михайла Старицького</p> <p> </p> <p>Вікове обмеження: 14+</p> <p>Жанр: Комедія з елементами драми </p> <p>Тривалість: 1 год. 20 хв.</p> <p>Прем'єра: 8, 9 червня</p> <p> </p> <p>Постановча група:</p> <p>Режисер ‒ Максим Свець</p> <p>Сценографія ‒ Петро Богомазов</p> <p>Звукорежисерське рішення – Алла Муравська</p> <p>Художник з освітлення ‒ Ігор Головачов</p> <p>Помічники режисера ‒ Вікторія Асєєва, Артем Дібров</p> <p> </p> <p>Дійові особи та виконавці:</p> <p>Маруся ‒ Ольга Козина, Марія Шуліка</p> <p>Дарина ‒ Катерина Манузіна</p> <p>Гриць ‒ Гліб Суханов</p> <p>Потап ‒ Андрій Сушко</p> <p>Хома ‒ Дмитро Короленко, Кирило Анісімов </p> <p>Дмитрик ‒ Марічка Хоменко</p> <p>Інтерпретація п’єси Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» переносить знайому історію кохання і зради у простір сьогоднішніх міських околиць — туди, де почуття швидко стають зброєю, а боротьба за увагу й значущість часто важить більше за правду.</p> <p>У центрі історії — Маруся. Навколо неї — кілька чоловіків, кожен зі своєю правдою, слабкістю і способом доводити любов. Тут немає героїв у звичному сенсі — лише люди, які намагаються втримати контроль над ситуацією, над іншими і над собою. Іноді це може виглядати смішно, іноді — до болю знайомо.</p> <p>Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного об’єкта —фотокабіни, що стає не лише частиною побуту, а й символом: ілюзії близькості, потреби бути побаченим і страху бути впізнаним.</p> <p>Це історія про бажання бути потрібним і страх залишитися ніким. І про момент, коли стає вже пізно — бо кожен зробив свій вибір.</p>

Ой не ходи, Грицю...

2026-06-09 19:00
Київ
Національний академічний драматичний театр ім.Лесі Українки

КУПИТИ КВИТКИ

Поділитися:

Прес-реліз:
За пʼєсою Михайла Старицького   Вікове обмеження: 14+ Жанр: Комедія з елементами драми  Тривалість: 1 год. 20 хв. Прем'єра: 8, 9 червня   Постановча група: Режисер ‒ Максим Свець Сценографія ‒ Петро Богомазов Звукорежисерське рішення – Алла Муравська Художник з освітлення ‒ Ігор Головачов Помічники режисера ‒ Вікторія Асєєва, Артем Дібров   Дійові особи та виконавці: Маруся ‒ Ольга Козина, Марія Шуліка Дарина ‒ Катерина Манузіна Гриць ‒ Гліб Суханов Потап ‒ Андрій Сушко Хома ‒ Дмитро Короленко, Кирило Анісімов  Дмитрик ‒ Марічка Хоменко Інтерпретація п’єси Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» переносить знайому історію кохання і зради у простір сьогоднішніх міських околиць — туди, де почуття швидко стають зброєю, а боротьба за увагу й значущість часто важить більше за правду. У центрі історії — Маруся. Навколо неї — кілька чоловіків, кожен зі своєю правдою, слабкістю і способом доводити любов. Тут немає героїв у звичному сенсі — лише люди, які намагаються втримати контроль над ситуацією, над іншими і над собою. Іноді це може виглядати смішно, іноді — до болю знайомо. Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного об’єкта —фотокабіни, що стає не лише частиною побуту, а й символом: ілюзії близькості, потреби бути побаченим і страху бути впізнаним. Це історія про бажання бути потрібним і страх залишитися ніким. І про момент, коли стає вже пізно — бо кожен зробив свій вибір.